У лісі

Далі дорога веде через густий ліс. Тут переважно ростуть ялини, де-не-де зустрічають молоді буки. Мало інших видів дерев витримують тінь ялинового лісу, але буки якось справляються. Дорослі дерева легко розпізнати за сріблясто-сірою корою. Однак молоді буки можна також зідентифікувати завдяки їх характерному листю: яйцеподібному,  дрібнозубчастому, волохатому по краях. А як бути ранньою весною, коли листя ще не розвинулися? В такому випадку, слід звернути увагу на, так звані, зимові бутони. У дерев цього виду вони веретеноподібні, загострені, виступають з зигзагоподібних пагонів під кутом 60°.

Навіть у темному лісі, де довго зберігається сніг, в просвіті дороги росте красиво квітучий чагарник –  вовче лико, вовчі ягоди. Рожеві квіти з’являються вже на початку березня, іноді пізніше. Влітку з них розвинуться червоні, соковиті, смачні на вигляд плоди. Однак від них слід триматися подалі, вони отруйні!

Прогулюючись лісом, ми обов’язково почуємо, а може, навіть побачимо, декого з його мешканців – або, хоча б, їх сліди. Коли на шляху ще лежить сніг або дорога багниста після весняної відлиги, подивимося під ноги, можливо натрапимо на стежки, протоптані косулями та оленями, що там проходили. Ці тварини охоче користуються протоптаними людиною шляхами, якими їм пересуватися зручніше, ніж через густий ліс. Серед верхівок дерев  розливається спів синиць, в тому числі, найпоширенішого в нашій країні виду: синиці великої. Звичайна – не означає нецікава – досить згадати, що самка великої синиці, яка сидить на гнізді, може шипіти, як змія, щоб відлякати хижака.