Поруч з людиною

Якщо хочеться залишитися трохи довше в цьому місці та помилуватися тим, як природа примикає до історичної архітектури, рушаймо до костелу Святого Хреста на Пьонтковій Горі (на Обідовій) (kościoła św. Krzyża na Piątkowej Górze (na Obidowej).

Це один з найбільш характерних об’єктів поруч із Закоп’янкою. Він був побудований у 1757 році на місці колишньої каплиці, коштом Яна Великопольського, воєводи Сандомира. З часом історія побудови цього костелу переросли в легенди. Одна з них розповідає, що заможний купець, повертаючись із подорожі з великою сумою грошей, натрапив тут на грабіжників. Не маючи виходу, він упав на коліна та  взмолився: «Святий Хрест, врятуй мене!». Тоді на небі з’явився вогняний хрест (зображений на стелі поліхром церкви). А поруч утворилося чудодійне джерело, відоме, як Джерело Втішної води (Źródłem Pociesznej Wody), якому приписують цілющі властивості (воно розташоване приблизно в 200м від костела, по той бік Закоп’янки). В подяку за порятунок свого життя купець заснував на цьому місці костел як обітницю.

Зараз поруч з дерев’яним костелем проходить одна з найжвавіших доріг Польщі. Але навіть тут природа не здається. Як тільки сніги вщухають, уздовж дороги і біля святині з’являється яскраво-жовті квіти мати-й-мачухи, одого з перших вісників весни. Згодом такоє жовтими квітами розквітають високі примули. На монументальних липах, що ростуть під костелем, співають вівсянки. Кажуть, що спів цих маленьких жовто-коричневих пташок надихнув Бетховена, коли він писав свою V симфонію. Природою, що оживає після зими, можна милуватися не лише гуляючи лісами та луками. Досить на мить зупинитися в тіні костельних лип або спуститися на узбіччя дороги. І якщо  добре прислухатися, то спів птахів чується всюди, навіть в шедеврі майстра Людвіга.

Переклад: Світлана Шевченко